ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОЦІНКИ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ
Нерухоме майно, як об’єкт оцінки……………………………..............6
Принципи, підходи і методи оцінки…..………………………..............7
Особливості оцінки споруд та будівель………………………………13
Звіт про оцінку об’єкта нерухомості…………………………………....16
Основні нормативно-правові акти, що регулюють оціночну діяльність…………………………………………………………………………20
РОЗДІЛІІ. ПРАКТИЧНАЧАСТИНА…………….…………………………………..27
ВИСНОВОК…………………………………………………………………………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………
ВСТУП
Демократичні перетворення в Україні, приватизація призвели до утворення великої кількості власників житлових і нежитлових будинків, що стимулювало розвиток ринку нерухомості. Однією з головних умов функціонування ринку нерухомості є правильна оцінка об'єктів з урахуванням міських особливостей ландшафту, транспортної доступності, наявності соціальної сфери, екології.
Результат оцінки - це ринкова вартість, що повинна відбивати споживчі властивості об'єкта й умови ринку.
Проведений при цьому аналіз економічної, технічної, містобудівної експертизи є підставою не стільки для визначення вартості, скільки дозволяє оцінити кон'юнктуру ринку, провести грамотно маркетинг і використовувати ці дані під час інвестиційного аналізу, менеджменту та продажу нерухомості. Знання правової, законодавчої бази, цивільного, інвестиційного права, технічних особливостей зведення будинків дозволяє управляти нерухомістю протягом усього життєвого циклу: від моменту будівництва до її зносу.
Причому управління нерухомістю розглядається як процес управління грошовими потоками при розробці проекту, в період будівництва та під час експлуатації з метою одержання прибутку і доходу.
Коротко цю проблему можна охарактеризувати, як комплексну техніко-економічну, експертну оцінку об'єкта нерухомості (земельних ділянок, будівель, будинків і споруд), розробку і реалізацію проектів щодо їх створення, експлуатації, управління з урахуванням особливостей міського територіально-просторового середовища.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Нерухоме майно, як об’єкт оцінки
Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року).
Відповідно до статті 181 цього Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Національним стандартом "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" визначено, що нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна [1, с. 14].
Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N 507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС), який є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення багатьох завдань, зокрема, оцінки вартості і стану будівель та споруд тощо.
Об'єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого й невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт [3, с. 24].
Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або п...